Коли за гратами краще ніж вдома
Ворота притулку для неповнолітніх зачинені на замок. Я натиснула на дзвінок, менше ніж за хвилину до мене вийшли і відчинили хвіртку.Я готувала матеріал для радіопередачі і домовилась про інтерв’ю із дітьми. Прийшла трохи раніше домовленого – вони якраз обідали. Заступник директора — Василь Ткачук провів мене у свій кабінет чи щось подібне. Приміщення давно потребує ремонту: на стелі тріщини, фарба відскарлуплюється… Зате на стінах висять старі іграшки доби Радянського Союзу, я побачила ляльку майже таку саму, як колись була в мене
Вались Ткачук розповів, що притулок існує 13 років і за цей час істотно змінився в кращий бік – особливо, у ставленні до дітей. Розрахований на 35 осіб… Час від часу діти тікають з притулку – ось і нещодавно двоє хлопців подались у мандри. Їх допомагає розшукати міліція. Та здебільшого діти повертаються, бо знають тут їм допоможуть: нагодують, одягнуть, дадуть житло і пораду…
Також Василь Васильович розповів, як діти опиняються у притулку: часто, після того як перелякані тікають з дому: через насильство в сім’ї, бійки, сварки. Інколи за малюками не доглядають і вони одиноко тиняються вулицями – тоді малечу приводить міліція чи служба у справах дітей Чернівецької ОДА. Інколи діти приходять самі… Ще я дізналась – яким є життя у притулку і чого він потребує… Пропоную вам запис і розшифровку інтерв’ю із Василем Ткачуком (заступник директора притулку для неповнолітніх служби у справах дітей Чернівецької ОДА).
Аудіозапис:
— Як діти потрапляють сюди?
— Є випадки, коли доставляють працівники міліції, є коли працівники служби у справах неповнолітніх і є випадки, що діти самі звертаються сюди по допомогу, тому що в них виникають конфліктні ситуації з батьками. Вони по своєму віку не знають в які органи звертатись по допомогу, але знають про наш заклад і звичайно звертаються …
— Чи потрапляють до вас безпритульні діти?
— Потрапляють, різні категорії дітей…
— Як надалі з ними проводиться робота?
— Залежно від емоційного стану конкретно кожної дитини, у нас є досвідчені вихователі і психолог практичний. І в залежності від потреб дитини ми проводимо корекційну роботу з нею, бесіди, опитування… Вивчаємо проблему досконало, для того, щоб цю проблему потім вирішити.
— Йдуть діти на розмову?
— Так, зазвичай йдуть, бо самі розумієте діти потрапляють до нас не від щастя, і тому, коли вони бачать тут тепло і ласку, людське відношення, повагу до них, дружнє відношення – то йдуть на контакт.
— Скільки дітей може вмістити притулок і стільки дітей вже тут було ?
— Притулок може вмістити 35 неповнолітніх – просто територія не дозволяє більше. На сьогодні (21.10.10), починаючи з 1 січня 2010 – у нас перебувало 122 дитини.
— Що з дітьми стається потім, куди їх направляєте після притулку?
— Згідно положення про притулок, вони мають право перебувати не більше 90 діб, за цей час служба у справах дітей повинна визначити подальшу долю дитини. Є випадки, коли після конфліктної ситуації в сім’ї – з сім’єю проводиться робота з боку служби, з дитиною – з нашого боку, і деколи вдається повернути дитину додому і в них відносини складаються досить дружно. Бувають такі випадки, що батьків позбавляють батьківських прав. Ми тоді намагаємось дитину влаштувати в сім’ю – це для нас є пріоритетом, на жаль, бувають такі випадки, коли нам це не вдається, і вже, як крайній метод – влаштовуємо в інтернатні заклади.
— Чим діти займаються у притулку, які для них є програми?
— З понеділка по п’ятницю – у них заняття, окремо старшої і молодшої групи. На вихідні у них – зазвичай довільної форми заняття, в ігровій формі. Також ми зараз відновлюємо роботу гуртків. У нас є, наприклад, вихователі, які вміють добре вишивати, малювати. І в дітей є здібності, вони малюють досить гарно…Так що є чим зайняти їх і вони зацікавлені в цьому.
— Були випадки, коли тікали діти з притулку?
— Були такі випадки. Відверто вам скажу, ніхто не може конкретно знати з якої причини вони тікають. Зазвичай тікають ті діти, які звикли жити на вулиці, вони не привикли до сім’ї… Або навпаки: дитина звикла жити з мамою, вона потрапляє в таке середовище незнайоме і її це трішки лякає, або вона сама не знає, що хоче – просто втекла, бо їй захотілося погуляти, проходить три дні – вона повертається і все нормально… Були в нас і такі випадки.
— Що зараз потребує притулок?
— Зараз у нас дуже велика проблема – ремонт у нашому приміщенні. Ось, ви можете самі бачити (показує на стелю) тріщини… Коштів нам треба досить багато – в районі 70 тисяч гривень на ремонт. На жаль, держава нам навряд чи зможе їх виділити. Так що ми будемо шукати спонсорів, трошки своїми силами будемо ремонтувати.
— Що є в дітей? Чи забезпечені вони усім?
— В основному так. Але хотілося би трошки кращого забезпечення, бо в основному у нас є одяг і взуття на дітей віком 10-12 років, та останнім часом у нас перебувають досить багато дітей віком від 14 до 18 років і на таких великих дівчат і хлопців у нас немає стільки одягу… Та знаходяться спонсори, допомагають нам трошки.
— Чи можуть наші слухачі чимось допомогти? Такі одяг, взуття можуть вони принести?
— Так, якщо вони нам можуть допомогти, ми будемо тільки раді. Зараз час досить важкий, тому якщо вони мають можливість і бажання, ми завжди будемо раді прийняти будь-яку допомогу.
Л.Репка, радіо Буковина, в ефірі: 22.10.10 («Символи»)
1 коментар