На мій погляд, краще чоловічу психіку берегти для партнерських пологів, потрохи готуючи, а не тягати його скрізь.
Гаргуль не зустрічала, місцем у транспорті завжди поступались, хоча й інколи треба було про це прямо просити… Апатія вагітним у поміч :)
Це було вже так давно, але все одно відпишу, бо чомусь тут посилання на результат нашої доброї справи немає…
А в соц.мережах тоді, можливо, й не всі бачили, то дублюю: — фотозвіт з врученням цукерок і трьох компьютерів зібраних спільними зусиллями добрих людей, в тому числі вкурсівцями (фото були додані 19.12.2010.
Подейкують, що ось за це оголошення. Хоча, якщо Олег сам додумався таким чином поставити хрестик на цьому проекті — то хвалю, а якщо ні — йому просто пощастило… Адже група його ненависників (http://vk.com/cv_nord) розкопала у вільному доступі в інтернеті фотографії, де він в не надто привабливому вигляді (в трусах, прикритий рушником, листочком і т.д.). Для нього, як для людини на держслужбі і на доволі відповіднальній посаді це могло вплинути не дуже добре (згадується історія з прес-секретаркою сумсьої прокуратури, яку довели до звільнення за фото в соц.мережі) Тим паче він вже давно хотів позбутись проекту (казав, що продає), а тепер такий шанс. Що ж, що було, те загуло :)
Я живу по своїй совісті, а інші хай живуть по своїй… Всім воздасться. Тим паче порцію л… а вже отримала, лише після неї і звакжилась написати те на фейсбук.
Хто зна… Особливо, якщо звернути увагу, що журнал таким поспіхом з'явився в період очікування виборів мера Чернівців. А, враховуючи, що жодному з редакторів номер після верстки чомусь не показали, і остаточний вибір матеріалів залишався не за нами… вбачаю явні підводні течії, тому й умиваю руки.
Якщо в першій цитаті вже вказано, що то я, то й друге повідомлення, гадаю, теж було варто підписати, що від мене. Бо складається враження, що то різні люди :) Також, мушу уточнити, що оплатили зрештою не лише мені, ми «витягли» ще 500 грн для ще одного редактора, які, як і першу суму, поділили… Те, що перший номер не буде оплачений авторам повідомили одразу, а от редакторам «обіцялось», потім заперечувалось і т.д.
Щодо другого номеру, я його робила завідомо безкоштовно, розраховуючи отримати хоча б щось і виправити те, що не вдалось у першому випуску (зрештою, все одно не вдалось, бо знов ніхто номер після верстки не показав для вичитки і узгодження, тому й за нього усю відповідальність з себе мушу зняти). Варто зазначити, що засновник пообіцяв пізніше заплатити і за 2-ий номер, і, впринципі, можна зрозуміти, бо гроші ж великі у все це вкладає. Але я ніде не казала, що вимагаю тих грошей, бо повноцінно роботу виконати мені не дали, а те, що вдалось втілити, робила з захопленням. Тож, не думаю, що доречно говорити про те, що не оплатив 2-ий випуск, може й чесно збирається :))))
Дуже цікава тема. До речі є ще два сайти з буковинськими новинами (до речі повністю БЕЗ «копіпасту»): (від журналістів держрадіо «Буковина») та reporter.cv.ua — це вже більш «навчальний сайт» — дописують студенти кафедри журналістики філфаку ЧНУ.
Це просто дужеее веселі хлопці!!!))) І то не творчість — а сарказм та іронія перемішані у великому глибокому, хоча трохи брудному казані))) Їсти з нього точно не дуже смачно і приємно, але дуже весело, особливо спостерігати процес приготування))
У чому-у чому, а в сарказмі ці хлопці спеціалісти (хоча, може по піснях це поки що й не дуже видно, але, впевнена, то в перспективі, нині я суджу з їх іншої — журналістської творчості)))
А щодо неправильної говірки — вибачайте хлопців, Місько — взагалі не мЄсний (як би він сказав)) а з центральної України, але говір наш йому дуже припав до душі — от він і активно вивчає))
І це все суб'єктивна точка зору))) Просто добре їх знаю))
Гаргуль не зустрічала, місцем у транспорті завжди поступались, хоча й інколи треба було про це прямо просити… Апатія вагітним у поміч :)
А в соц.мережах тоді, можливо, й не всі бачили, то дублюю: — фотозвіт з врученням цукерок і трьох компьютерів зібраних спільними зусиллями добрих людей, в тому числі вкурсівцями (фото були додані 19.12.2010.
Подейкують, що ось за це оголошення. Хоча, якщо Олег сам додумався таким чином поставити хрестик на цьому проекті — то хвалю, а якщо ні — йому просто пощастило… Адже група його ненависників (http://vk.com/cv_nord) розкопала у вільному доступі в інтернеті фотографії, де він в не надто привабливому вигляді (в трусах, прикритий рушником, листочком і т.д.). Для нього, як для людини на держслужбі і на доволі відповіднальній посаді це могло вплинути не дуже добре (згадується історія з прес-секретаркою сумсьої прокуратури, яку довели до звільнення за фото в соц.мережі) Тим паче він вже давно хотів позбутись проекту (казав, що продає), а тепер такий шанс. Що ж, що було, те загуло :)
Щодо другого номеру, я його робила завідомо безкоштовно, розраховуючи отримати хоча б щось і виправити те, що не вдалось у першому випуску (зрештою, все одно не вдалось, бо знов ніхто номер після верстки не показав для вичитки і узгодження, тому й за нього усю відповідальність з себе мушу зняти). Варто зазначити, що засновник пообіцяв пізніше заплатити і за 2-ий номер, і, впринципі, можна зрозуміти, бо гроші ж великі у все це вкладає. Але я ніде не казала, що вимагаю тих грошей, бо повноцінно роботу виконати мені не дали, а те, що вдалось втілити, робила з захопленням. Тож, не думаю, що доречно говорити про те, що не оплатив 2-ий випуск, може й чесно збирається :))))
оптимістичний кінець…
У чому-у чому, а в сарказмі ці хлопці спеціалісти (хоча, може по піснях це поки що й не дуже видно, але, впевнена, то в перспективі, нині я суджу з їх іншої — журналістської творчості)))
А щодо неправильної говірки — вибачайте хлопців, Місько — взагалі не мЄсний (як би він сказав)) а з центральної України, але говір наш йому дуже припав до душі — от він і активно вивчає))
І це все суб'єктивна точка зору))) Просто добре їх знаю))